logo (068) 202 57 83 (Beeline), (095) 710 36 67 (MTC)
help
онлайн
консультация
skype
онлайн
звонок
email_icon
E-mail:
admin@superstudent.com.ua

Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
Мы профессионально позаботимся о Вашей успешности 24 часа в сутки 7 дней в неделю

Макс Вебер «Протестансткая этика и дух капитализма»

1. Автор.

1.1. М. Вебера – 1864–1920 рр.

1.2. У зрілому віці «горизонтальна» соціальна мережа М. Вебера включала в себе «цвіт» університетського середовища Гейдельберга. До цієї групи входила більшість відомих тогочасних німецьких учених: В. Віндельбанд, Г. Еллінек, Е. Трельч, Ф. Науманн, В. Зомбарт, Г. Зіммель, Р. Міхельс, Ф. Тьонніс, а також молоді вчені – Д. Лукач, К. Левенштайн.

1.3. «Господарство і суспільство», «Протестантська етика і дух капіталізму», «Релігія Китаю: конфуціанство і даосизм», «Релігії Індії: соціологія індуїзму та буддизму», «Древній юдаїзм» та ін.

1.4. М. Вебер розвивався під впливом «історичної школи» німецької політекономії і був за освітою юристом та економістом водночас, то він поєднував у своїй науковій думці ідеї обох наук. Він також спирався на синтез досягнень щонайменше трьох наук і активно користувався методами соціології та статистики. На нашу думку, це свідчить про його здатність синтезувати ідейні лінії з різних філософських і наукових традицій, що, за твердженням       Р. Коллінза, є ознакою «великого мислителя».

1.5. М. Вебер - так само, як і Е. Дюркгейм, В. Парето, Д.-Г. Мід та інші класики світової соціологічної думки - причетний до методологічної революції у соціології, внаслідок якої ця наука вивільнилась від однобічних натуралістичних уявлень і спрямувала свій інтерес у бік вивчення сучасних форм соціальної взаємодії людей. М. Вебер вніс також серйозні корективи у розуміння фундаментальної проблеми взаємозв’язку між економікою і суспільством.

М. Вебера займається дослідженням проблематики раціональності. Він її вивчав як у зв'язку з розвитком капіталізму, так як і цілком автономний феномен, що у різних формах йому історично передував (наприклад, М. Вебер пропонує розглядати теологію як форму раціоналізації «спасіння», або ж зміни в музичній мові, як вияв всесвітньої раціоналізації). Розуміння раціональності у напрямку до його плюралізації, у тій чи іншій мірі властиво для концепцій Н. Лумана, Е. Ґіденса тощо. У зв'язку з процесами раціоналізації М. Вебер розглядав також становлення нового модерного соціального порядку як в економічному, так і правовому й політичному вимірах, зростання значення бюрократії на які хоча він і покаладав надії на підвищення ефективності управління, але наголошував на потенційних небезпеках, які несе розгалужене правове регулювання.

1.6. Колега і опонент, відомий економіст В. Зомбарт.

1.7. Змолоду вихований у ліберальному дусі, М. Вебер зближується у цей час з такими ж, як і він, молодими гуманітаріями, які прагнули проведення у Німеччині буржуазних реформ — насамперед із В. Зомбартом, Ф. Майнеке,      Е. Трьольчем, Г. Шульце-Гаверніцем та ін. Разом із ними він бере активну участь у діяльності «Спілки соціальної політики», яку заснував «катедер-соціаліст» Г. Шмоллер. Дещо пізніше вчений примкнув до християнсько-євангелічного руху, ставши близьким приятелем одного з його лідерів               Ф. Наумана. 1889 p.

Молодий вчений отримав статус доктора наук через написання двох дисертацій з різних наук («До історії торгівельних товариств у середні віки» (1889 р.) і «Римська аграрна історія та її значення для державного і приватного права» (1891 р.), і захист другої дисертації став для нього початком викладацької діяльності як професора факультету права університету Берліна (1891 р.).

Далі – кафедри в університетах Фрібурга (1894 р.), Гайдельберга (1896 р.), викладання на літніх курсах університету Відня (1918 р.), кафедри в університеті Мюнхена (1919 р.). участь М. Вебера у Спілці соціальної політики (з 1887 р.) і Пангерманській лізі дали можливість німецькому вченому взяти участь у дослідженні становища німецьких робітників на польсько-німецькому етнічному кордоні (1890–1892 рр.), яке сприяло освоєнню ним емпіричного методу. Будучи одним із засновників соціології він ініціював створення Німецької асоціації соціологів (1908 р.).

2. Характеристика твору.

2.1. «Протестантська етика і дух капіталізму» справедливо відносять до числа класичних творів світової соціологічної думки [1, 15]. Структура твору складається з двох основних частин. В першій частині «Постановка проблеми» розглядаються питання:

1. Віросповідання і соціальне розшарування

2. «Дух» капіталізму

3. Концепція покликання у Лютера. Завдання дослідження

У другій частині «Професійна етика аскетичного протестантизму» мова йде про:

1. Релігійні засади світського аскетизму

2. Аскеза і капіталістичний дух

Після кожної основної частини автор подає примітки.

2.2. На початку своєї знаменитої книжки М. Вебер проводить докладний аналіз статистичних даних, що відбивають розподіл протестантів і католиків у різних соціальних шарах. Далі йде спроба дати визначення з так званого «духу капіталізму», винесеного в заголовок книжки. Автор наводить низку цитат Бенджаміна Франкліна, що є якимось пропагандистом філософії скупості. Вебер проводить глибокий аналіз еволюції поглядів на заняття мирської діяльністюпредреформенной церкви. М. Вебер проводить морфологічний розбір слова покликання німецькій й англійською мовами.

Необхідно відмітити, що мова твору набагато легша й зрозуміліша, а ніж мова вчених, які дають аналіз праці вченого.

3. Характеристика поглядів у творі.

3.1. Соціальна онтологія.

«Соціальне», М. Вебер у своїй праці використовує «не в сучасному значенні цього слова. Мається на увазі лише діяльність всередині політичних, церковних та будь-яких інших товариств і організацій» [3, 22].

М. Вебер пов’язував генезис капіталізму з відмовою від традиційної економічної поведінки і переходом до раціональної, вважаючи, що капіталізм виникає там, де «існує раціональне прагнення до капіталістичного прибутку» на основі не експлуатації, а застосування капіталу, раціонального зіставлення користі і витрат, що відповідає «капіталістичному духу» прагнення до вигоди [3, 48].

Він стверджував, що висока раціональність капіталістичної цивілізації нав’язує індивідам примусові норми діяльності, які для них означають втрату свободи, знеособлення, рутинізацію діяльності тощо. Тому соціолог сподівається на виникнення нових суспільних інститутів, які подолають бюрократизм капіталістичного управління і поєднають творчу діяльність та управлінські функції у специфічній для окремої людиниформі.

Вчений здійснив аналіз взаємозв’язків між етичним кодексом протестантизму і «капіталістичним духом» як специфічною комбінацією звичок мислення та форм господарської діяльності.

В своїй роботі М. Вебер обґрунтував так звану «секуляризаційну тезу», сутність якої зводиться до того, що по мірі зростання значення економіки у суспільному житті (внаслідок науково-технічного прогресу) роль релігії буде неухильно зменшуватися.

Іншими словами вчений вважає, що розвиток економіки, зростання національного багатства та суспільного добробуту базується на розвиткові релігійно-нейтральних інститутів (громадянського суспільства), при цьому саме суспільство нібито стає менш релігійним. Останнє вимірюється або через причетність до організованої релігії, або за показниками релігійних переконань.

Макс Вебер стверджував, що Реформація мала вирішальне значення для виникнення сучасного капіталізму через вплив на систему суспільних переконань, цінностей і цілей. йдеться про те, що протестантизм змінив у суспільній свідомості ставлення до економічної діяльності та накопичення багатства, успішність у яких трактувалася як «знак Божого благословення» [3, 71, 109].

Іншими словами вчений висунув оригінальну теорію розвитку капіталізму як форми цивілізації, цілісного історико-культурного феномена, двигуномрозвитку якого є раціоналізація суспільного життя. У цьому зв’язку М. Вебер виділив дві ідеально типові орієнтації економічної поведінки індивідів: по-перше, традиційну, яка заснована на тисячолітніх традиціях і пов’язана з незмінними, рутинними методами діяльності, прагненням до збагачення у найгірших, крайніх виявах; по-друге, цілераціональну, яка домінує з появою ринкової економіки і є продуктом тих унікальних історичних умов, що склалися у Західній Європі у ХVІ–ХVІІІ ст., і відображає «капіталістичний дух» господарювання.

Зазначимо, що гіпотеза М. Вебера вважалася доведеною, оскільки історична статистика XVI-XIX ст. підтверджувала її на емпіричному рівні.

3.2. Антропологеми.

На думку М. Вебера, прагнення до наживи – це етичне виправдання ділової людини. Аскетично наполегливі пуритани відчувають однакову відразу як до аристократичної недбалості знаті, так і до чванькуватості вискочнів. Натомість твердий буржуа – викликає у них повне етичне схвалення [1, 362].

Жорстка самоорганізація, холодна розсудливість внутрішнього і раціональна розміреність зовнішнього життя, ворожість до всього чуттєвого та інстинктивного, звичка розраховувати тільки на самого себе – все це виховувало в пуританах самостійність не тільки господарську, а й політичну.

М. Вебер переконаний, що капіталізм як система раціонального господарювання і «дух капіталізму» як певна психологічна готовність до саме такого господарювання – це не ідентичні речі. Для того щоб відбувся відповідний капіталізмові «відбір» у способах життя і відношеннях до професії, потрібно, щоб певний спосіб життя виник і утвердився у межах певних груп як певний різновид групового світовідчуття [3, 112].

На думку М. Вебера, саме протестантизм (особливо кальвінізм), який проголосив доброчесністю трудовий аскетичний спосіб життя, стимулював появу раціональної господарської поведінки, заснованої на підприємливості, ощадливості, поміркованості, скромності, порядності, прагненні життєвого успіху на основі раціонального застосування капіталу.

Головним обов’язком християн став обов’язок: гарно виконувати роботу, яку ти робиш. Бог дає тобі задатки і нахили для визначеного заняття. Ось і займайся цією справою, будь купцем, ремісником, лавочником. Ти покликаний до цього Богом. І головна твоя заслуга у тім, щоб робити свою справу чесно, добросовісно, старанно. Твоє багатство від Бога, ти тільки управляючий, а не господар. Нагорода від Бога тут на землі: це твій прибуток [3, 63].

Автор визнає, що він особисто, згідно із своїми суб’єктивними поглядами, схильний надавати великого значення біологічній спадковості. Проте, незважаючи на значні успіхи антропології, він усе ж не бачить, яким шляхом сьогодні можна було б точно або навіть приблизно визначити міру, характер і форму можливого внеску антропології у розробку наміченого тут напрямку.

Він вказує, що «слова «індивідуальність» та «індивідуалізм» зовсім різний смисл. Поняття «індивідуалізму» охоплює найрізноманітніші явища. Те, що ми маємо на увазі тут, стане зрозумілим, сподіваюсь, із наступного викладу. «Індивідуалістичним» в іншому значенні цього слова називали лютеранство, оскільки воно не знало аскетичної регуляції життя. Геніальні формулювання Якоба Буркхардта частково вже застаріли, і ґрунтовний аналіз історичних понять був би саме в даний момент надзвичайно плідним з наукового погляду. Нічого спільного з цим не має, звичайно, прагнення деяких істориків «визначити» поняття у плакатному стилі, використавши це визначення як ярлик для певної історичної епохи.» [3, 242].

Таким чином, дослідник зробив висновок, що на певному етапі історичного розвитку Європи унікальне поєднання особливостей духовного життя та матеріальної зацікавленості «економічної людини» зумовило появу нової мотивації господарської поведінки, заснованої на принципах раціоналізму: позитивному моральному санкціонуванні ощадливості та нагромадженні капіталу; аскетичному способі життя; прагненні до одержання законного прибутку як вияву високого професіоналізму; специфічних рисах людського характеру (працелюбності, ощадливості, діловитості, старанності, надійності, пунктуальності, чесності, порядності тощо).

3.3. Ідеологеми.

Макс Вебер в своїй праці зазначав, що в релігійно різнорідних регіонах протестанти зазвичай більш успішні в економічному плані, ніж католики, при цьому кальвіністи більш успішні, ніж лютерани. М. Вебер пояснював ці відмінності психологічною схильністю, яку закладає кожна релігія.

Іншими словами на відміну від інших представників історичної школи, які відводили державі вирішальне місце в економічному житті, М. Вебер розглядав людський соціум як сукупність людей, вільних від державного диктату, пояснюючи соціально-економічні процеси і явища на ґрунті особистих мотивів господарської поведінки, що зближує його з маржиналістами. Водночас він визнавав, що існують суперечності між особистими і суспільними інтересами, тому відводив державі ряд функцій щодо їх врегулювання


 

Список літератури

  1. Вебер М. Избранное. Образ общества: [Сборник работ].- М.: Юрист, 1994 – 702с.
  1. Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990 – 808с.
  1. Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. – К., 1994.- 269с.
  1. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основа, 1998. - 532с.

 

 

заказать курсовые, заказать курсовую, заказать диплом, заказать реферат, заказать контрольную, заказать дипломную, заказать курсовую работу, заказать дипломную работу, заказать контрольную работу, курсовая на заказ, диплом на заказ, дипломная работа на заказ,  реферат на заказ, контрольная работа на заказ, дипломную работу на заказ, дипломная на заказ, решение контрольных работ, написание курсовых, написание рефератов,  написание контрольных работ, написание бизнес-планов, написание отчетов практики, написание шпаргалок, написание курсовых по экономике, написание рефератов, написание контрольных работ, решение задач на заказ, заказать курсовые, заказать дипломные, заказать реферат, решение примеров, решение задач по математике,  заказать дипломную работу, контрольная работа на заказ, решение контрольных, диплом на заказ, реферат на заказ, контрольная на заказ, курсовую заказать, курсовая на заказ, диплом заказать, заказать диплом, заказать реферат, заказать курсовую, заказать дипломную работу, курсовая, диплом,  заказатьконтрольную работу, дипломная работа на заказ,заказать курсовую, заказать дипломную, заказать реферат, заказатькурсовую работу, заказать контрольную, курсовая работа, контрольных, решение задач, дипломная работа, решение задачи, дипломные по психологии, контрольные работы, курсовые работы, дипломные работы, курсовая на заказ, реферат на заказ, дипломную работу на заказ, дипломная на заказ, решение контрольных работ , дипломная по экономике, курсовая по бухучету, дипломная по психологии, курсовая по праву, дипломная по праву, дипломная по экономике, написание курсовых по праву, написание рефератов по праву, написание контрольных работ по праву, решение задач по бухучету, заказать курсовые по праву, заказать дипломные по праву, заказать реферат по праву, решение примеров по праву, решение задач по праву,  заказать курсовую по психологии, заказать дипломную по психологии, заказать реферат по психологии, заказать контрольную по психологии, заказать дипломную по бухучету, заказать курсовую работу по психологии

База готовых работ: