logo (068) 202 57 83 (Beeline), (095) 710 36 67 (MTC)
help
онлайн
консультация
skype
онлайн
звонок
email_icon
E-mail:
admin@superstudent.com.ua

Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
Мы профессионально позаботимся о Вашей успешности 24 часа в сутки 7 дней в неделю

Розважальні сторінки в пресі Рівненщини. Стан і тенденції розвитку - дипломна робота

Заказывай работу ТУТ

 

Зміст

 

Вступ ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Загальна характеристика розважальних сторінок в пресі Рівненщини..............................................................................................................9

1.1. Стан і тенденції розвитку.........................................................9

1.2. Теоретичні засади розважальних сторінок періодики Рівненщини............................................................................................................13

Розділ 2. Роль розважальних сторінок в періодичних виданнях Рівненщини............................................................................................................25

2.1. Особливості використання розважальних матеріалів.........25

2.2. Значення розважальних сторінок в пресі Рівненщини........38

Висновки…………………………………………………………………..50

Список використаної літератури………………………………………...53

 

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Упродовж останніх десятиліть спостерігається прискорене зростання релаксаційного сектора у просторі друкованих мас-медіа. Однак теоретичне осмислення функціонування ЗМІ в аспекті розважальності у національному журналістикознавстві помітно відстає від практики. Критичні розвідки пишуться здебільшого з відвертим бажанням промаркувати (переважно – негативно) інтеркурс, який реалізується через розважальну функцію новітніх засобів масової комунікації, і тим самим ритуально витіснити його із медіа дискурсу без виходу на потребу дослідження проблеми.

Більшість учених, стурбованих поверховістю ЗМІ, звинувачують мас-медіа у потуранні невибагливим смакам, зловживанні неестетичними статтями, намаганні усе, навіть серйозні дискурси, перетворювати у розвагу й ставлять питання про глибинні причини такого стану. Передусім вони звертають увагу на комерційну природу ЗМІ та відсутність у їхній структурі текстів (у вузькому традиційному розумінні слова). Медіа експерти (Н. Постмен) переконані: вербальну модель комунікації зруйнувала аудіовізуальна культура, після приходу якої текст і зображення помінялися місцями. Основна комунікативна роль тепер належить зображенню, а текст “додається” як “ілюстрація”. Зміна комунікативної моделі впливає на перебудову свідомості суб’єктів інформаційної діяльності.

Функціонування друкованих ЗМІ в регіоні уже не є однозначно похідним від подій. У свідомості людини преса нерідко діє як першопричина, що наділяє дійсність своїми властивостями. Таким чином ЗМІ формують власний міфологічний простір, який “диктує” особливі форми творення і сприймання інформації (М. МакЛюен). Осердям міфологічного є образне та ігрове, тому діяльність преси в регіоні активізується саме в аспекті розважальності. Отже, на мою думку, цей аспект потребує ґрунтовного наукового дослідження, тому мною і було обрано тему бакалаврської роботи "Розважальні сторінки в пресі Рівненщини. Стан і тенденції розвитку".

Пропоноване бакалаврської роботи своєю специфікою пов`язане з аналiзом молодiжних, культурних, спортивних сторiнок преси Рiвного за декiлька рокiв.

Мета дослідження – охарактеризувати розважальну продукцію друкованих ЗМІ, дослідити розважальний дискурс в аспекті національних витоків та світового естетико-комунікативного контексту.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

1. Проаналізувати та систематизувати стан і тенденції розвитку розважальних сторінок періодики Рівненщини.

2. Теоретично обґрунтувати засади розважальних сторінок періодики Рівненщини.

3. Розкрити особливості використання розважальних матеріалів.

4. Дослідити значення розважальних сторінок в пресі Рівненщини.

Об’єкт дослідження – розважальні сторінки преси Рівного, а семе газет „Рівне вечірнє”, „Рівне ракурс”, „Вісті Рівненщини” та „Вільне слово”.

Предмет наукової роботи – розважальний компонент сучасної преси у її взаємозв`язку з розважально-дозвілевими архетипами.

Матеріалом дослідження є сміхові, еротично забарвлені, травестійні, спортивні, інтелектуальні рубрики і теми регіональної преси „Рівне вечірнє”, „Рівне ракурс”, „Вісті Рівненщини” та „Вільне слово”.

Методи та методологія дослідження. Основним завданням комплексної праці, яка охоплює теоретичний, практичний, методологічний рівні, підпорядкована методика дослідження. Розв’язання завдань відбувалося шляхом поєднання традиційних та новітніх методів і підходів. Для аналізу явищ у їх виникненні та розвитку – історичного підходу. Для вивчення походження, змісту, обсягу важливих (синонімічних у нашій роботі) термінів на означення розважальності: “розважальний”, “релаксаційний”, “рекреативний”, “лудологічний”, “гедоністичний”, “трикстеризований” тощо та позначуваних ними понять: “розвага”, „дозвілля” встановлення їх взаємозв`язку й субординації я скористалася методом термінологічного аналізу. Системний підхід наукового пошуку дав змогу розглянути розважальні сторінки регіональної преси та ієрархічності як цілісну функціональну систему, елементи й частини якої співвіднесені та взаємопов`язані. Для стратифікації та вертикального структурування рекреативних явищ суттєве значення мало моделювання. Методи аналогії та компаративний дали можливість подати значний наочний матеріал у вигляді формул, таблиць і схем, графіків, встановити подібність певних властивостей розваг на основі порівняння їхніх параметрів. Значна часова віддаленість деяких релаксаційних паралелей потребувала використання герменевтичного підходу. Важливими у дослідженні феномена розважальності стали контент-аналіз та аналіз аудиторії. Одним із найзадіяніших виявився семіотико-медіаекологічний аналіз, який розглядає складники комунікації з позицій загальних властивостей знаків і систем.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Розважальну функцію друкованих мас-медіа досліджували зарубіжні науковці, зокрема В. Шрамм, П. Бурдьє, Дж. Мерілл, Н. Постмен, М. МакЛюен, Дж. Лакан. У багатоманітності думок можна простежити два підходи: перший ґрунтується на тому, що ЗМІ надають перевагу кожній темі, яка має розважальну цінність, інший ставить за мету подавати якомога більше матеріалів на різну тематику, пропонуючи їх у розважальній формі. Звідси введене в науковий обіг поняття “infotaiment” (інформація + розвага).

У галузі українського журналістикознавства релаксація як варта наукової рецепції проблема тільки потрапляє у поле зору дослідників, навіть окремою функцією медіа її вважають не всі. Наукові праці, що узагальнювали б заявлену у дисертації тему, на сьогодні майже відсутні. Однак сучасне журналістикознавство має у своєму розпорядженні окремі розділи, які безпосередньо стосуються розважальності, у монографіях, підручниках, посібниках, дисертаціях. Розважальність як окрему функцію електронних ЗМІ досліджує В. Лизанчук. Структуру комунікативних процесів релаксації вивчають В. Різун, Г. Почепцов. Природу розважальної телекомунікації у ситуаціях ігрореалізації – В. Олешко. Соціокультурний аспект проблеми – функціонування мас-медіа у сфері цінностей, уособлених масовою культурою, зацікавив О. Зернецьку. Філософсько-наукові узагальнення масово-комунікаційних процесів вивчаються Б. Потятиником. Феномен цікавого, способи привертання уваги, характер сенсаційності як один із чинників, який допомагає відрізнити якісну журналістику від бульварної, – предмет наукових рецепцій В. Здоровеги. Аспектам оволодіння способами спілкування на основі новітніх форм розважальної комунікації приділяється увага у працях О. Федорова, В. Владимирова, Н. Габор. Застосування соціологічних методів у журналістській практиці, зокрема у висвітленні явищ релаксації, розкриває у численних дослідженнях І. Лубкович. Різні етапи створення розважальних програм проаналізовано у дисертаційній роботі М. Бурмаки. Міфопоетичні джерела сугестії новітніх електронних ЗМІ – у дисертації О. Самусенко, монографії О. Нечай. Рівень інформаційної свідомості розважальних мас-медіа – у науковій праці В. Буряка. Лінгвістичний аспект релаксації дослідила Л. Савицька.

Вивченню жанрів молодіжної газети певною мірою приділяли увагу науковці та журналісти-практики, зокрема А.М. Гребеніна, З.М. Налбандян, Г.Г. Шуйська, В.Н. Ганичев, Я.Н. Засурський, В.А. Фронін, І.Герман, В.Т.Хітрова і журналіст-практик В.Московцева.

Стан та тенденції розвитку регіональних видань, як і уся місцева преса досі не була об’єктом спеціального комплексного наукового дослідження, чим пояснюється експліцитність вибору предмета нашого аналізу.

Вивчення розважальної продукції преси перебуває на стадії опису та первісної систематизації. На жаль, і досі немає теоретичного підґрунтя, яке дало б змогу повністю володіти об`єктом дослідження. Деякі аспекти розважальності часто презентуються як “таке явище, якого досі не було”, насправді ж це “те, що ніколи не зникало”. Тобто не поодиноко виявлена в українському прес-просторі, а постійно діюча (засвідчена у працях Полідевка, М. Бахтіна, К. Леві-Строса, Й. Гейзінги, А. Гугенбюля, В. Проппа, Е. Івера-Жалю, Х. Міллера, Р. Даніельйо, О. Генона, А. Бергсона, Д. Генкіна, В. Кісіна, О. Воропая, С. Килимника, К. Сігова та ін.) світова тенденція жанрової модифікації тезаурусу давніх ігор.

Наукова новизна роботи. У пропонованому дослідженні вперше здійснено спробу створення теоретичної концепції стану і тенденції розвитку розважальних сторінок в пресі Рівненщини, включаючи: формування термінологічної бази; класифікацію продукованих друкованих ЗМІ проектів; інтерпретацію розважального інтеркурсу від архаїчних до модерних прошарків семантичного наповнення із втіленням основних релаксаційних механізмів.

Теоретична цінність роботи полягає в тому, що у ній зроблено внесок у створення теорії релаксаційного функціонування розважальних сторінок в пресі Рівненщини; продемонстровано можливість медіа інтерпретацій розважальності з урахуванням інтертекстуальних зв'язків усередині глобальної релаксаційної системи; розроблено методику структурного аналізу досліджуваних явищ, що створює основу для їх вивчення у вимірі проблем теорії й практики журналістики; введено важливі терміни, поняття, гіпотези, які доповнюють здобутки у галузі журналістикознавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування під час створення якісних проектів розважальних сторінок в пресі Рівненщини. Викладені в науковій праці положення також можуть бути використані у навчальному процесі при читанні нормативних журналістико-культурологічних та семіотико-комунікативних курсів, спецкурсів і спецсемінарів з історії й теорії журналістики та масової комунікації; під час подальших наукових розробок цієї теми.

Структура бакалаврської роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Основна частина складається з двох розділів.

У першому розділі автор досліджує стан і тенденції розвитку розважальних сторінок періодики Рівненщини та обґрунтовує теоретичні засади дослідження розважальних сторінок періодики Рівненщини.

У другому розділі автор аналізує особливості використання розважальних матеріалів та досліджує значення розважальних сторінок в пресі Рівненщини.

 

 

 

 

 

База готовых работ: