logo (068) 202 57 83     (095) 710 36 67
help
Заявка
help
Viber
help
Skype
email_icon
E-mail
Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
Мы профессионально позаботимся о Вашей успешности 24 часа в сутки 7 дней в неделю

Лібералізм і права нацменшин - дипломна робота

Заказывай работу ТУТ

Зміст

Вступ.............................................................................................................................................2

Розділ І. Людина в системі цінностей лібералізму.......................................................6

1.1. Історичні витоки та сутність лібералізму.....................................................................6

1.2. Засадничі цінності лібералізму...................................................................................17

1.3. Теорія ліберального лібералізму..............................................................................23

Розділ ІІ. Генезис та еволюція захисту колективних прав..........................................28

2.1. Проблеми захисту прав національних меншин...................................................28

2.2. Конфлікт та єдність концепцій індивідуальних і колективних прав......................................................36

2.3. Погляди західних та російських правознавців щодо ліберальних доктрин індивідуальних та колективних прав......................................52

2.4. Оновлена концепція прав національних меншин..................................................................................59

Розділ ІІІ. Конфліктний вимір етнонаціонального розвитку України.........................................................72

3.1. Зародження та специфіка українського лібералізму............................................................................72

3.2. Погляди українських вчених на концепцію колективних прав............................................................86

33. Міжетнічна політика сьогодення.................................................................................................................90

Висновки................................................................................................................................................................102

Список використаних джерел...........................................................................................................................104


Вступ

Історичний період кінця ХVII – XVIII століття – це час бурхливих соціальних і політичних змін. Саме в цей час у багатьох країнах ( Голландії, Англії, пізніше Франції) відбувається промисловий переворот. Общинно-цеховий устрій змінюється верховенством товарного виробництва, ринку. Людина відчула себе господарем своєї долі: пощастить – можна розбагатіти, непощастить – будеш бідним і безталанним. Новітня протестанська етика сприяла росту в людях духу індивідуалізму, підприємництва, господарської ініціативи. Саме ці процеси – криза старого соціально-політичного устрою, розвиток науки і техніки, падіння авторитету церкви – найбільше відбилися в філософії Просвітництва, яка в свою чергу стала поштовхом і джерелом нової на той час лібералістичної ідеї .

Фундаментальні принципи лібералізму передбачають: індивідуальні права громадян (на життя, особисту свободу і власність); рівні права і загальну рівність перед законом; вільну ринкову економіку; владу, що обирається громадянами на чесних і відкритих виборах; прозорість державної влади (функція державної влади при цьому зводиться виключно до мінімума, необхідного для забезпечення інших принципів); відкритість суспільства, що будується на основі плюралізму і демократичного устрою, при умові захисту права меньшин і окремих громадян.

Однак, для лібералів основою суспільства є людина, реалізація її прав і свобод, забезпечення права на автономний розвиток. Людина є найвищою цінністю і стоїть вище над суспільством. Всі недоліки людини породжені неправильністю і безрозсудністю існуючого суспільного і державного устрою – у цьому і полягає сутність ліберального індивідуалізму.

Проте, індивідуалістська теорія на сьогоднішній день залишилася не виправданою, при наймі не повністю виправдала ті надії, які на неї покладалися. Вона достатньо чітко визначає права окремих осіб, але зовсім не взяла до уваги той факт, що окремі права громадян можуть бути реалізовані лише в колективі, і не тільки окремими громадянами, як складовими частинами певної спільності, а спільно, оскільки саме в цьому і є сутність колективних прав. Неврегульованість цього питання позначилася на невизначеності прав національних меншин, оскільки ліберальна теорія відстояла права для окремих громадян, однак не розробила реального механізму їх реалізації.

Розглядаючи проблему прав національних меншостей з погляду природного права, справедливо думати, що права меншин є похідними від базових принципів індивідуальних людських прав і, у цьому розумінні, мають право на захист і збереження, як з погляду невід'ємних прав і природних свобод, так і в плані забезпечення вільного і безконфліктного розвитку цілих суспільств і територій. Однак, якщо в сфері природного права визнаються права національних меншин, то міжнародне позитивне право ігнорує їх і містить волаючі розбіжності з природним правом.

Спроба ігнорувати права меншостей у рамках держав і в міжнародному плані веде від рішення проблеми, створює вогнища криз і конфліктів, що добре видно на прикладі колишніх СРСР і Югославії. "Меншості намагаються захистити свої колективні права в рамках визначених держав і ці спроби найчастіше приведуть до конфліктних ситуацій і створюють безпосередню загрозу і небезпеку також і іншим державам". Ця теза формулює одну з основних причин міжнаціонального конфлікту - порушення колективних прав, що представляється дуже актуальним у світлі проблем врегулювання національних збройних конфліктів.

Таким чином, актуальність теми даного дослідження визначається кількома причинами: по-перше, необхідністю проведення теоретико-правового аналізу ліберальної традиції як елементу підмурку загальноєвропейської цивілізації, що надає можливість усвідомити базові компоненти  її празахисної концепції; по-друге, необхідністю проведення теоретичного дослідження проблемних аспектів реалізації прав національних меншин в співвідношенні із загальносвітовою тенденцією захисту те реалізації прав людини.

Об’єктом дослідження виступає ліберальна ідеологія у західноєвропейській та вітчизняній політико-правовій традиції, а також колективні права національних меншин і проблими їх реалізації на сучасному етапі розвитку суспільства.

Предметом дослідження є політично-правові концепції зарубіжних та вітчизняних політичних діячів і науковців, які сповідували ліберальні ідеї, а також наукові концепції щодо реалізації колективних прав етнонаціональних меншин.

Мета наукового пошуку – визначити ступінь і характер впливу ідей лібералізму на формування правозихисного суспільства, визначити та проаналізувати недоліки індивідуалістичної ідеології в контексті здійснення колективних прав.

Хронологічні рамки дослідження визначені історичними межами появи  перших пам’яток політико-правової думки, які відбивали вплив лібералізму (початок ХІХ ст.), та наявністю потужної ліберальної течії в сучасній політико-правовій парадигмі.

Досягнення поставленої мети може бути реалізовано в процесі вирішення наступних завдань:

-         виявити історичні витоки та специфічні ознаки  ліберально-правової думки;

-         проаналізувати фундаментальні цінності ідеології лібералізму та визначити серед них місце людини;

-         віднайти та проаналізувати недоліки лібералістичного індивідуалізму;

-         визначити основні тенденції захисту прав національних меншин та співвідношення їх з правами людини;

-         вивчити генезис становлення колективних прав, а також виявити конфлікт теорій індивідуальних та колективних прав;

-         спробувати сформувати нову концепцію прав національних меншин;

-         проаналізувати соціально-політичну практику ліберального руху в Україні;

-         виявити зв’язок між ліберальною ідеологією і становленням української національної ідеї;

-         оцінити українську міжетнічну політику сьогодення.

Методологічною базою  дослідження є комплекс методів, серед яких можна виділити:

ü порівняльно-історичний метод;

ü метод історичної ретроспекції;

ü прагматичний та феноменологічний методи.

В якості основоположних методологічних принципів аналізу проблеми дипломного  дослідження використовувались принципи об’єктивності, причинності, історизму та світоглядного плюралізму.

Структура дипломного дослідження. Дослідження складається з вступу трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків, списку літератури. Повний обсяг  роботи 107 сторінок, список використаних джерел 4 сторінок (50  найменувань).

База готовых работ: