 |
(068) 202 57 83 (095) 710 36 67 |
 Заявка |
 Viber |
 Skype |
 |
|
(068) 202 57 83 (095) 710 36 67 |
Заявка |
Viber |
Skype |
|
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...…3
1.1. Передумови виникнення курдської проблеми…………….……………..5
1.2. Фактори інтернаціоналізації курдської проблеми………………….…….9
1.3. Значення курдської проблеми в системі міжнародних відносин…...….10
2. Політика Турецької Республіки щодо курдського питання………………….13
2.1. Історичний аспект курського питання у Турецькій Республіці………..13
2.2. Сучасність курського питання у Турецькій Республіці………………..16
2.3. Західна підтримка Турції у курському питанні……………………..….20
3. Вплив курдської меншини на політичну ситуацію у Турецькій
Республіці……………………………………………………………………………...23
Висновки………………………………………………………………………………27
Список використаних джерел та літератури……………………………….……….30
Вступ
Актуальність теми. Курдська проблема належить до найгостріших питань міжнародного життя й знаходиться у центрі уваги світового співтовариства. Вона належить до числа найважливіших проблем, що мають національний, регіональний та міжнародний характер, і пов’язана з вирішенням питання самовизначення курдського народу, чия чисельність перевищує 25 млн. чол.
Ірано-іракська війна, кувейтська криза 1990-1991 рр., подальші кризові ситуації навколо Іраку свідчили, що у 70-ті - 90-ті роки курдський фактор являв собою один із найважливіших компонентів сучасної політичної ситуації на Близькому Сході. Генеза курдської проблеми в останній чверті ХХ століття та її вплив на ситуацію на Близькому та Середньому Сході, а також на загальний стан міжнародних відносин є однією з найважливіших міжнародних проблем. Розвиток подій в даному регіоні свідчить, що без вирішення курдської проблеми неможливе створення ефективної діючої системи безпеки на Близькому та Середньому Сході. Усі ці фактори і зумовлюють актуальність нашого дослідження.
Публікації з проблематики цієї роботи пов’язані з іменами таких сучасних вчених, як М.А. Гасратян, Н.М. Мамедова, Т. Мамоян, Н. Ксьондзик, Г.І. Мирський, М. Сергієнко.
Метою дослідження є визначення місця та аналіз ролі курдської проблеми у Турецькій Республіці.
На нашу думку, курдська проблема належить до найскладніших міжнародних проблем, які мають національний, регіональний та міждержавний характер. Тому зазначена мета визначила необхідність вирішення наступних конкретних завдань:
- дослідити курдську проблему як етнополітичний конфлікт, як особливу форму соціальних відносин, виявити її специфіку, причини та джерела виникнення;
- проаналізувати політику Турецької Республіки щодо курдського питання;
- визначити вплив курдської меншини на політичну ситуацію у Турецькій
Республіці.
Об`єктом дослідження є міжнародні відносини на Близькому та Середньому Сході в другій половині 70-х - 90-ті роки.
Предметом курсової роботи є курдська проблема та вплив на політичну ситуацію у Турецькій Республіці.
Методологічна основа. Теоретико-методологічною основою даного дослідження є загальні принципи об'єктивності, пріоритету фактів і практичної доцільності, які передбачають неупереджене висвітлення й аналіз подій та явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах та явищах застосовано загальнонаукові методи – емпірико-аналітичний, логічний та проблемно-порівняльний.
Висновки
Курдська проблема належить до числа найскладніших міжнародних проблем, що мають національний, регіональний і міжнародний характер, вирішення якої не може бути забезпечене в рамках однієї держави. Конфлікт триває майже чверть століття і вже забрав життя понад 40 тисяч осіб.
Курди - майже 40-мільйонний народ, розпорошений між чотирма країнами (південний схід Туреччини, північ Іраку, захід Ірану та північний схід Сирії). Курди послуговуються курдською мовою і мають свою культуру, яка є відмінною від арабської, іранської чи турецької. На сьогодні вони являються найбільшою у світі етнічною групою, яка не має своєї держави. Усе це сталося у результаті політичної махінації після розпаду Османської імперії по закінченні Першої світової війни.
Курди протягом усього ХХ століття боролися проти урядів Туреччини, Іраку, Ірану і Сирії. Ці чотири країни, що поділили між собою територію Курдистану, подавляли курдську мову, руйнували курдські села і страчували курдських активістів. Так лише протягом 1980-х років Саддам Хусейн знищив десятки тисяч курдів, щоб подавити їхнє повстання.
Таким чином, курдське питання зводиться до протиріччя між високим рівнем самосвідомості курдського народу, що виражається в боротьбі за національне самовизначення і небажанням правлячих кіл країн, що розділили між собою Курдистан, визнати за ним це право.
У даній роботі ми розглянули курдське питання у розрізі Турецької Республіки. Вважаємо, що задля вирішення наявного конфлікту необхідно вводити не лише додаткові об’єкти, а й додаткові суб’єкти політичного протистояння. Тобто самих курдів і курдську територію. Адже, хоч у Туреччині й називають курдів «гірськими турками», це абсолютно не змінює реалій: курди і Курдистан існують якщо не на політичній, то на етногеографічній карті протягом століть. І необхідність врахування інтересів Курдистану, аж до його політичної автономії, було також визнано майже століття тому європейськими державами та світовою спільнотою.
Сьогодні в Стамбулі мешкає більше ніж 3,5 млн. курдів. Всі вони компактно розселенні в районах міста які не мають розвиненої інфраструктури, та де нерідко відсутні елементарні блага цивілізації. Багато хто з них сильно потерпає від матеріальних злиднів, та не можне знайти роботу через свою національну приналежність. Коментуючи газетарям своє життя, але не називаючи прізвищ мешканці курдських районів скаржились на чисельні знущання поліцейських та інших представників влади, про те що їх діти часто не можуть відвідувати звичайну школу де потерпають від нападок однолітків та вчителів, і взагалі їхнє життя є дуже складним із-за чого вони нерідко відчувають себе повністю незахищеними.
Все частіше лунає думка про те, що головним шляхом вирішення «курдської проблеми» є потреба врегулювання соціальних та економічних проблем, забезпечення роботою цієї великої спільноти, а також просвітництво та максимальна інтеграція в її турецьке суспільство.
Тому реальне, з усіх боків, і єдине рішення, яке відповідатиме як всебічним інтересам, так і історичній справедливості, — це надання Курдистану максимальної автономії і надання можливості курдам проводити принаймні культурну й територіальну політику власними силами.
Тільки такий шлях дає можливість, навіть суто технічну, влитися Туреччині до лав об’єднаної Європи. Адже врегулювання внутрішніх етнічних конфліктів — а цей конфлікт, мабуть, є найбільшим на сьогодні не лише на Близькому Сході, а й, можливо, у світі — стає вкрай необхідною, якщо не найважливішою умовою вступу до Європейського Союзу. І сьогоднішня політика турецької влади, яка враховує лише оперативні моменти внутрішнього життя, тобто розбіжності в суспільстві між політичними партіями у питанні ісламізації та ролі військових у цій країні, здатна відвернути увагу турецької і світової спільноти на певні роки, але рано чи пізно цю гостру проблему все одно вирішувати доведеться.
Список використаних джерел та літератури
10. Курдська проблема в контексті врегулювання іракської кризи : Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Гама Алі Кадер Макван; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 20 с.
11. Ксьондзик, Н. Курдське питання в сучасній Туреччині [Текст] / Н. Ксьондзик // Дослідження світової політики. – 2000. – № 12. – С. 96-105.
12. Косиков А.С. Военно-политический потенциал Турции // Востоковедный сборник (Вып.2) / Отв. ред. В.А. Исаев, А.О. Филоник. – М.: Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2001. – С. 212-217.
13. Лазарев, М. С. Курдский вопрос (1891-1917) [Текст] / М. С. Лазарев. – М. : Наука, 1972. – 472 с.
14. Мамедова, Н. М. Иран: ислам и власть [Текст] / Н. М. Мамедова. – М. : Ин-т восто-коведения РАН, 2002. – 280 с.
15. Мамоян, Темур. Курды в Украине. Кратко из истории курдского народа / Темур Мамоян. – К. : Этнос, 2005. – 272 с.
16. Мартов М.М. Военно-экономическая политика Турецкой Республики и ее сотрудничество с зарубежными странами // Армия и власть на Ближнем Востоке: от авторитаризма к демократии / Отв. ред В.М. Ахмедов.- М.: Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2002. – С. 369-387.
17. Мирский, Г. И. Новый поворот в судьбе Ирака / Г. И. Мирский // Между-народная экономика и международные отношения. – 2003. – № 8. – С. 89-97; № 9. – С. 79-90.
18. Мхітарян, Н. Курдська проблема і зовнішні відносини Туреччини [Текст] / Н. Мхітарян // Спостерігач. – 1995. – № 10. – С. 28-33.
19. Речь Премьер-министра Турции Р.Т. Эрдогана «В нужное время, в нужном месте» // http://www.nato.int/docu/review/2004/issue2/russian/art2.html
20. Семенов, А. Иракский Курдистан: геноцид и борьба за самоопределение / А. Семенов // Правозащитник. – 2000. – № 4. – С. 12-22.
21. Сергієнко, М. Курдська проблема і зовнішні відносини Туреччини [Текст] / М. Сер-гієнко // Спостерігач. – 2005. – № 10. – С. 28-34.
22. Турецкие двери в НАТО //http://www.dsnews.com.ua
Європа | 12.12.2009 Туреччина: 10 років на шляху до ЄС – чого досягли?
База готовых работ:
