logo (068) 202 57 83     (095) 710 36 67
help
Заявка
help
Viber
help
Skype
email_icon
E-mail
Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
Мы профессионально позаботимся о Вашей успешности 24 часа в сутки 7 дней в неделю

Правове положення Європейської комісії в системі органів Європейського союзу - дипломна робота

Заказывай работу ТУТ

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………с.3

РОЗДІЛ 1. ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЯК УНІКАЛЬНА ІНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

1.1. Європейська комісія як єдиний наднаціональний орган……..…...с.8

1.2. Система повноважень Європейської комісії…………………….....с.22

РОЗДІЛ 2. СПІВРОБІТНИЦТВО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ З ГОЛОВНИМИ ОРГАНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2.1.Співробітництво в рамках законодавчих повноважень…………..с.38

2.2.Співробітництво в рамках виконавчих повноважень…………….с.50

2.3.Співробітництво в рамках наглядових повноважень……………..с.58

2.4.Правові аспекти взаємовідносин Європейської комісії з допоміжними органами Європейського Союзу…………………………................................с.61

ВИСНОВКИ………………………………………………………….......с.72

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...с.77

ВСТУП

Актуальність дослідження. Характерною рисою сучасних міжнародних відносин є активізація інтеграційних процесів, що розвиваються в різних регіонах світу і охоплюють різноманітні сфери співробітництва держав.

Практика міжнародних відносин свідчить про появу і утвердження міждержавних інтеграційних об’єднань, яким притаманні абсолютно нові ознаки і властивості. Вони змінюють усталені уявлення про традиційні міжнародні організації, включаючи відносини з державами-членами.

Передусім це стосується Європейського Союзу (ЄС) – найбільш впливового інтеграційного об’єднання сучасності. Важливу роль в його організаційно-правовому механізмі відіграє виконавчий орган:

Європейська Комісія, з огляду на її роль та повноваження, посідає чільне місце в процесі вироблення політики Європейського Союзу. У певному розумінні вона діє як серце Європи, з якого всі інші інституції здобувають енергію та цілеспрямованість.

Європейська Комісія, який демонструє виникнення у міжнародному співтоваристві принципово нового за правовою природою та змістом типу інституціоналізації інтеграційних процесів. Останні у межах ЄС розширюються та поглиблюються, набуваючи все більш визначених форм і способів самореалізації [13, с.76-77].

У зв’язку з визначенням Україною стратегічної мети – інтеграції до Європейського Союзу, включаючи членство в цьому міждержавному об’єднанні, – важливим завданням є приведення вітчизняного законодавства у відповідність до права ЄС, що зумовлює необхідність реформування правової системи країни.

Принципове значення має належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, а також основою створення базових умов для подальшого розвитку цих відносин на більш високому рівні співробітництва, передбаченого в оприлюдненій у березні 2003 р.

Комунікації Європейської Комісії «Ширша Європа – сусідство: нові рамки відносин з нашими східними та південними сусідами» та у Висновках Європейської Ради «Ширша Європа – нове сусідство», схвалених на самміті ЄС у Салоніках (Греція) 19-20 червня 2003 р. У цьому контексті актуальним є дослідження організаційно-правових засад функціонування інституційних органів ЄС, насамперед виконавчого органу, який відіграє вирішальну роль у процесі прийняття рішень у рамках міждержавного об’єднання, розвиваючи тим самим право ЄС, і забезпечує належне виконання цих рішень.

Актуальність дослідження зумовлена також тим, що питання правового аналізу повноважень виконавчого органу ЄС – Європейської комісії поки що недостатньо досліджені в доктрині міжнародного права, зокрема, щодо реформування структури та повноважень виконавчого органу ЄС – Європейської комісії відповідно до Амстердамського [1] та Ніццького [3] договорів з метою створення організаційних передумов для прийому нових членів.

Повільне просування інституційної реформи пояснюється розмаїттям підходів та очікуваними від неї результатами.

Існуючий інституційний механізм ЄС виявився настільки життєздатним, що не всі держави-члени прагнуть його радикального реформування, закладеного Ніццьким договором, навіть з огляду на розширення ЄС.

В українській науці міжнародного права дослідженню інституційного механізму ЄС, зокрема Європейської комісії, до останнього часу не приділялося належної уваги. Висвітлювалися лише окремі питання з цієї проблематики, а саме в працях: В.Н.Денисова, М.О.Баймуратова, М.В.Буроменського, О.Ф.Висоцького, В.І.Євінтова, О.В.Задорожнього, Ю.В.Зайчука, Ю.М.Капіци, П.Ф.Мартиненка, М.М.Микієвича, В.І.Муравйова, А.В.Омельченка, В.Ф.Опришка, А.С.Фастовець, Р.Б.Хорольського, С.В.Шевчука, Ю.С.Шемшученка та ін., в яких аналізуються правова природа ЄС, особливості взаємодії права ЄС з внутрішнім правом держав-членів та міжнародним правом, формування єдиного правового простору в сфері діяльності банків та інвестиційних фірм, правові засоби вирішення спорів у межах ЄС тощо.

В цих працях питання організації та діяльності Європейської комісії ЄС розглядалися, здебільшого, опосередковано.

У країнах СНД правові питання, що стосуються функціонування Європейської комісії ЄС, досліджувалися, переважно, у працях: Б.М.Топорніна, Л.М.Ентіна, А.С.Ісполінова, а також окремі його аспекти висвітлювалися у роботах В.В.Безбаха, Ю.А.Борко, А.Я.Капустіна, С.Ю.Кашкіна, А.В.Кльоміна, М.Л.Костенко, Н.В.Лавренової, О.С.Линнікова, А.А.Наку, В.К.Пучинського, Д.С.Тихоновецького, А.Є.Толстухіна, Ю.М.Юмашева та ін.

Виходячи з вищенаведеного, розробка питань, пов’язаних із визначенням місця і ролі Європейської комісії в інституційній системі ЄС, правовою характеристикою функціонування інституційного механізму ЄС, з’ясуванням особливостей організаційно-правового механізму регулювання процесів європейської інтеграції, є актуальним напрямом розвитку вітчизняної науки міжнародного права.

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі організаційно-правових засад діяльності Європейської комісії ЄС, особливостей становлення та розвитку Європейської комісії ЄС з виявленням її специфічної природи й особливого призначення в інституційному механізмі ЄС.

Об’єктом дослідження є інституційний механізм Європейського Союзу, а предметом дослідження – правові аспекти організації та діяльності Європейської комісії ЄС у процесі еволюційного розвитку цього міждержавного об’єднання.

Завданнями дослідження є наступні поставлені завдання:

1) дослідити сутність Європейської комісії як єдиного наднаціонального органу;

2) визначити систему повноважень Європейської комісії;

3) проаналізувати співробітництво Європейської комісії з іншими органами ЄС в рамках законодавчих повноважень

4) розглянути співробітництво Європейської комісії з іншими органами ЄС в рамках виконавчих повноважень;

5) визначити співробітництво Європейської комісії з іншими органами ЄС в рамках наглядових повноважень;

6) проаналізувати правові аспекти взаємовідносин Європейської комісії з допоміжними органами Європейського Союзу.

В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу функцій та повноважень Європейської комісії ЄС як найбільш значимої складової його інституційної системи. Окрім цього використано метод історичного аналізу, формально-юридичний, системний, структурно-функціональний, формально-логічний, аналітичний та семантичний методи пізнання

Новизна дослідження полягає у тому, що в ньому зроблена спроба комплексного правового аналізу основоположних теоретичних, науково-методологічних та науково-практичних проблем становлення і розвитку Європейської комісії ЄС, яка відіграє провідну роль в інституційному механізмі об’єднання, висвітлено організаційно-правові аспекти її діяльності на фоні еволюційного розвитку Європейських Співтовариств та ЄС, а також проведено системний аналіз особливостей функціонування інституційного механізму ЄС.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що її положення можуть слугувати підґрунтям для подальшого розвитку концептуальних уявлень про місце і роль Європейської комісії в інституційному механізмі ЄС і більш глибокого розуміння закономірностей сучасних інтеграційних процесів, що відбуваються у світі.

Вивчення особливостей функціонування Європейської комісії ЄС сприятиме також кращому усвідомленню проблем, пов’язаних із розвитком співробітництва України з ЄС.

Практична значимість дослідження визначається можливістю його використання у навчальному процесі, під час викладання дисциплін “Міжнародне публічне право” та “Європейське право” та спецкурсів “Право Європейського Союзу” та “Інституційне право Європейського Союзу”, або складовою частиною спецкурсу “Право міжнародних організацій”.

Дослідження має відповідну структуру: вступ, 2 розділи, 6 підрозділів, висновки та список використаної літератури.

База готовых работ: