logo (068) 202 57 83     (095) 710 36 67
help
Заявка
help
Viber
help
Skype
email_icon
E-mail
Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
Мы профессионально позаботимся о Вашей успешности 24 часа в сутки 7 дней в неделю

Християнське трактування свободи слова у пресі - дипломна робота

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………4

Розділ 1. Свобода слова крізь призму Істини……………………...………9

1.1. Першоджерела слова………………………………………………10

1.2. Світське трактування свободи слова у ЗМІ……………..……….11

1.3. Три  концепції західного варіанта свободи…………...………….13

1.4. Концепція природної свободи…………………………….………14

1.5. Біблія про свободу слова……………………………….…………16

1.6. Закон і християнська свобода……………………….……………18

1.7. Хибні уявлення про християнське трактування свободи…...….19

1.8. Наслідки поширення негативної інформації

у контексті Божого Слова…………………………….……………22

1.9. Сила впливу  негативних слів на ДНК людини…………….……23

Висновки до розділу……………………………………………….……26

Розділ 2. Свобода слова крізь призму європейських стандартів…...…27 

2.1. Історичні витоки вільної преси……………………………...……28

2.2. Історичне підґрунтя свободи слова: Англія……………….……..29

2.3. Історичне підґрунтя свободи слова: США……………………….33

2.4. Свобода преси крізь призму європейських стандартів……….…35

2.5. Свобода вираження поглядів……………………………………..36

2.6. Свобода преси у контексті Європейської Конвенції……………37

2.7 Практика європейського Суду за статтею 10……………….……41

Висновки до розділу……………………………………………..…54

Розділ 3. Свобода слова в українській пресі……………………….…....56 

3.1. Преса радянського періоду………………………………..….…..57

3.2. Преса Незалежної України (1991 – І пол. 2005 рр.)…………….61

3.3. Преса у „після помаранчевий” період

(з ІІ пол. 2005 року дотепер)...........................................................63

3.4. Стан судової практики…………………………………………….64

3.5. Цензура в Україні………………………………………………….80

3.6. Закони та практика ЗМІ в Україні…………………………..……83

3.7. Свобода слова у контексті громадської думки………….....……89

Висновки до розділу…………………………………………….………91

Загальні висновки……………………………………………………93 

Список використаної літератури…………………………………..95

Список використаних документів…………………………………98

Список використаних джерел ……………………………...……..101 

Додаток……………………………………………………….………102

Вступ

Свобода слова у ЗМІ та шляхи її досягнення — це вічна тема, яку активно обговорюють у багатьох країнах світу. Свобода — це  кисень ЗМІ, без якого вони не можуть нормально існувати й належно виконувати свої  функції. Щоправда, у теорії журналістики проблема повної свободи слова ще й досі є одним з найдискусійніших питань. Проте, більшість висловлюється за повну свободу слова, переконливо стверджуючи, що цензурні обмеження небезпечніші, ніж найбільша воля вислову.

Свобода слова у ЗМІ найчастіше визначається як право поширювати ідеї, думки, інформацію через друковане слово без обмежень з боку влади; право, що гарантує захист і лежить в основі усіх інших політичних свобод та прав людини. Свобода слова – головний гарант конституційності демократичного ладу.

Свобода для індивіда означає можливість свідомо робити свій вибір, а свідомий вибір можна зробити тільки тоді, коли йому передує достатній обсяг різноманітної оперативної й об'єктивної інформації.

Називаючи свободу синонімом незалежності та аналізуючи структуру поняття "свобода слова", один із теоретиків вітчизняної преси В.Владимиров виділяє такі основні компоненти цієї свободи:

1) економічна самостійність ЗМІ;

2) правовий захист свободи журналістської діяльності;

3) політична незаангажованість редакцій, їх орієнтація на

загальнолюдські цінності;

4) творча свобода журналістів.

Структуруючи поняття "свобода слова", дослідники журналістики зазначають, що воно включає такі основні питання:

1) ЗМІ та юридичні умови їх існування;

2) ЗМІ та економічні умови їх існування;

3) ЗМІ та становище журналіста;

4) відносини між ЗМІ та політикою, напруженість цих відносин;

5) ЗМІ та підготовка і підвищення кваліфікації журналістів.

А як бачить свободу слова Той, хто є її Творцем? Як вона трактується у Книзі Книг? Це важливіші питання, аніж економічні, політичні і, навіть, соціальні. Людина, яка рухається окремо від Абсолюту, не може повноцінно виконувати місію журналіста.

Актуальність теми. Ми вступили у століття комп'ютерної  технології з її обіцянками більшої свободи комунікацій, інформаційного прогресу, більш високої продуктивності праці і подорожей у інтернетівській системі з надкосмічною швидкістю. У результаті  вибуху технічного прогресу, технократ двадцять першого століття може виявитися безнадійно загубленим у безбережному брудному океані інформації.

Основна мета свободи слова у пресі – це формування суспільства з високими моральними і духовними цінностями, правильними орієнтирами, шляхом справедливості та любові до свого ближнього. Тому зараз, як ніколи, ми потребуємо особливо глибокого дослідження християнського трактування свободи  слова. Журналістська система не сформується без увиразнення тих цінностей і пріоритетів, які мають бути в її основі та які  слід називати ідеологією, адже це необхідний елемент будь-якої системи.  Адже лише керуючись Божими істинами, можливо збудувати сильну державу. Виховати нове покоління, яке з високими ідеалами та вірою у очах буде цілеспрямовано йти вперед, насаджуючи через ЗМІ справедливість, правду і любов.

Огляд літератури. Християнську основу ми розглянемо як систему цінностей, першоджерелом якої було вчення Ісуса Христа і продовжено християнськими мислителями, починаючи від ранніх Отців Церкви і донині. Зважаючи на те, що основою християнського віровчення,  трактування істин,  в т.ч. свободи слова, є Біблія, при написанні цієї дипломної роботи  основним джерелом було Святе Письмо, зокрема Новий Заповіт. Окрім цього, ми зверталися до творів Августина Блаженного (“Про вільну волю”, “Сповідь”), Папія Іерапольського («П'ять книг пояснень Господніх висловів» ), Майлса Монро (“Ярмо свободи”), Орлан до Патерсона (“Свобода в становленні Західної культури”); Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод; Загальної декларації прав людини; рішень справ міжнародних документів Європейського Суду.

Мета дослідження. Дослідити християнське трактування свободи слова у пресі та стан її дотримання у європейській практиці, зокрема на Україні.  

Концепція наукової роботи передбачає виконання таких завдань: 

  1. Проаналізувати свободу слова крізь призму Істини.

2. Дослідити свободу слова крізь призму європейських стандартів.

  1. Простежити основні концепції розвитку української преси.

Об’єктом дослідження цієї дипломної роботи є свобода слова    у пресі.

Предметом дослідження є трактування свободи слова та стан   її дотримання у європейській практиці, зокрема на Україні.  

Методологічна основа. Теоретико-методологічною основою цього дослідження є загальні принципи об'єктивності, пріоритету фактів і практичної доцільності, які передбачають неупереджене висвітлення й аналіз подій та явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах та явищах застосовано загальнонаукові методи – емпірико-аналітичний, логічний та проблемно-порівняльний.

Новизна наукової роботи. Питанню  християнського трактування свободи слова у пресі приділено мало уваги, зокрема на факультетах журналістики ВНЗ України. Тема не достатньо висвітлена та досліджена. Це негативне явище нашого суспільства, адже саме на істинно християнських засадах мають утверджуватися українські ЗМІ, зокрема преса.

Новизна наукової роботи полягає у визначені та досліджені християнського трактування свободи слова, що у подальшому може бути значним внеском у становленні нового світобачення журналістів та формуванні працівниками ЗМІ громадської думки нової якості.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел, додатку.

У першому розділі „Свобода слова крізь призму Істини” ми розглядаємо такі питання: першоджерела слова; світське трактування свободи слова у ЗМІ; три  концепції західного варіанта свободи; концепція природної свободи; Біблія про свободу слова; закон і християнська свобода; хибні уявлення про християнське трактування свободи; наслідки поширення негативної інформації у контексті Божого Слова; сила впливу  негативних слів на ДНК людини. 

У другому розділі “Свобода слова крізь призму європейських стандартів” ми досліджуємо такі питання: історичні витоки вільної преси; історичне підґрунтя свободи слова: Англія; історичне підґрунтя свободи слова: США; свобода преси крізь призму європейських стандартів; свобода вираження поглядів; свобода преси у контексті Європейської Конвенції; практика європейського Суду за статтею 10.

У третьому розділі «Свобода слова в українській пресі» ми розглядаємо такі питання: преса радянського періоду; преса Незалежної України (1991 –   І пол. 2005рр.); преса у „після помаранчевий” період       (з ІІ пол. 2005 року дотепер); стан судової практики; цензура в Україні; закони та практика ЗМІ в Україні; свобода слова у контексті громадської думки.

У додатку на основі опрацьованих джерел подаємо власний аналіз регіональної преси Хмельниччини.

Наукове   та   практичне   значення   дипломної   роботи. Дослідження на тему “Християнське трактування свободи слова у пресі”  у подальшому може сприяти орієнтуванню журналістів на високі ідеали та  духовні цінності. А також усвідомлення працівниками ЗМІ, зокрема преси, їх місії – нести  суспільству справедливість, правду і любов.


Загальні висновки:

Свобода слова у ЗМІ є істотним компонентом вираження поглядів та свободи інформації. Вона, як загальний принцип, має відображатися у формі взаємодії обраних цілей, коли кожен ЗМІ матиме за мету не просто насадити читачу (глядачу, слухачу) власну позицію або відгородитися від будь-яких проблем, а прагнутиме різнобічно представити суспільно-політичні події, надати аудиторії можливість самостійно аналізувати ситуацію. Це можливо коли журналістика базується  на християнській основі.

ХХІ століття – це час, коли християнська журналістика має повернути своє місце, звідки вона буде впливати на усі сфери суспільного життя. Це час для журналістики, яка утверджується на високих ідеалах, несе високий дух, бо «де Дух Господній, там свобода» [2-ге посл. до Кор. 3:17].  Високі ідеали Христа, поривання до духовного зростання через самопізнання і самовдосконалення, до пізнання істини мають стати тією панацеєю від духовного та морального знеособлення людини і нації, яка вже не раз «лікувала» охололі душі.

На жаль, українські ЗМІ за останні десять років зуміли себе дискредитувати, відродити явище цензури, своїми конфліктами, некомпетентністю і простою продажністю загнали себе у п’ятий кут і втратили право називатися четвертою владою. Вихід може бути лише у критичному переосмисленні свого місця і функцій у цьому суспільстві. Але у нових  умовах національного буття  українська журналістика «приречена» витворити універсум цінностей та ідеалів, в якому християнська ідея буде стимулюючою енергією духовного осягнення людини  і світу на основі українських національних базових цінностей та пріоритетів.

Саме журналісти мають заповнювати уяву людей образами християнського бачення. ЗМІ, зокрема преса, повинні бути фокусом протистояння світу корупції, обману, лицемірства, різному роду воєн.  Необхідною складовою цього процесу є свобода. Адже Творцем людини є Бог і Він її людину вільною, бо тільки вільна людина може бути носієм моралі, добра, справедливості, гідності, то як важливо розумно, і ім’я блага людини, розпорядитися цією свободою.  Свобода – це відкритий шлях до досконалості, до осягнення трансцендентної істини.

Ісус та пророки були вмілими оповідачами свого часу. Засоби масової інформації – це своєрідний інструмент для розповідей історій, що вбирається у різні жанрові форми і називається журналістською статтею. Журналісти – це проповідники, які тримають у руках могутню зброю – СЛОВО. Адже «Слово Боже живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» [Евр. 46:12].

Бажаючи забезпечити неперервність тривання духовних цінностей в цивілізаційному просторі людства, журналіст повинен прагнути до спілкування з Богом, пам’ятаючи Перше послання апостола Іоанна Богослова : «…про те, що ми бачили та чули, сповіщаємо вам, щоб і ви мали спілкування з нами: а наше спілкування – з Отцем та Сином Його, Ісусом Христом». Адже журналісти відіграють головну роль у зображенні нових ідеалів та формуванні високих моральних цінностей, в яких ідея пізнання Божих законів, керування ними при будові суспільства буде стимулюючою енергією духовного осягнення людини і світу. Бажаючи завжди бути наповненим, стояти на міцному фундаменті журналіст завжди  має звертатися до першоджерела – Божого Слова, тому що

"Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово…

Усе   через Нього повстало, і ніщо, що повстало,

не повстало без нього."

[Івана 1:1-3]


База готовых работ: